| Головне меню |
|
|
| Опитування |
| 
|
|
 |
| 02.09.2010 У серпні 2010 року державний
нагляд ДП «Запоріжжястандарт-метрологія» заборонив реалізацію 48 видів
неякісної продукції.Протягом серпня поточного року інспектори державного нагляду ДП
«Запоріжжястандартметрологія» перевірили продукцію 34 підприємств області на
загальну суму 8 млн. 117 тис. грн. Через невідповідність вимогам нормативних
документів заборонена реалізація 48 видів неякісної продукції загальною
вартістю 438,5 тис. грн. Зокрема, це борошно, хліб, пряники, торти, кабачкова
ікра, молокопродукти, оливи і мастила, алюмінієвий посуд, а також будівельні
матеріали, такі як щебінь, силікатна цегла, цемент, тротуарна плитка, віконні
блоки тощо.
Під час перевірки партії пшеничного борошна І ґатунку одного з виробників
області, інспектори виявили, що продукція має неповне марковання і запакована у
поліпропіленові мішки, які вже були у використанні. Лабораторні випробування
цього борошна показали, що воно не
відповідало вимогам нормативних документів за «зольністю», яка становила 1,33%
(при нормі не більше 0,75%). Підприємець реалізував майже 16,5 тонн неякісного
борошна на суму близько 30 тис. грн. За результатами державного нагляду
неякісна продукція заборонена до реалізації, а до порушника застосований штраф
на суму 6,999 грн.
Неповне марковання, порушення умов зберігання та невідповідність продукції
за фізико-хімічними показниками виявлені на одному з підприємств, що виготовляє
кондитерські вироби. Зокрема, у маркованні глазурованих пряникових виробів
«Житнік» виробник не вказав крохмальну патоку, що входила до їх складу, а також
повну назву продукту та дату його виготовлення. Під час лабораторних
випробувань у пряникових виробах виявлений занижений вміст цукру (29%, при
нормі 34,5 %). Крім того підприємцем порушувався температурний режим зберігання
сировини (відсутні холодильники для зберігання маргарину і повидла), ящики з
готовою продукцією зберігались не на піддонах, а на підлозі. Порушнику
заборонено реалізацію пряникових виробів «Житнік». До підприємства застосований
штраф у розмірі 1800 грн., керівника притягнуто до адміністративної
відповідальності.
Один з виробників будівельних матеріалів реалізовував не сертифікований
портландцемент, який до того ж не проходив приймальних випробувань. Продукція,
що перевірялась, розфасована у паперові мішки вмістом 50 кг, однак фактична маса цементу була на 6-7% нижче
зазначеної. Неякісний цемент заборонено до реалізації, до виробника
застосований штраф на суму 6,995 грн.
Протягом серпня порушення вимог нормативних документів під час виробництва
і оптової реалізації продукції були виявлені на 32 перевірених підприємствах
(94%). Загальна сума штрафів, накладених за реалізацію неякісної продукції,
склала понад 115 тис. грн. До адміністративної відповідальності притягнуті 30
посадових осіб.
Прес-служба
ДП «Запоріжжястандартметрологія»
(061)220-01-65 |
| 26.08.2010 До уваги виробників області!Стартував 3-й Конкурс на здобуття Премії СНД!В Україні розпочався національний етап 3-го Міждержавного конкурсу на здобуття Премії СНД за досягнення у сфері якості продукції та послуг, яка надається раз на два роки. Її заснували в 2005 році з метою підтримки національних ініціатив, спрямованих на підвищення якості та конкурентоспроможності продукції та послуг, розширення експортних можливостей держав-учасниць, а також стимулювання підприємств до впровадження високоефективних методів управління якістю. Спробувати власні сили у боротьбі за лідерство в сфері якості можуть підприємства і організації, що експортують свою продукцію/послуги як мінімум у дві країни-учасниці конкурсу, за винятком виробників військової техніки та зброї. До участі у конкурсі може бути заявлена продукція/послуги, висока якість якої підтверджувалась хоча б протягом двох років. Національний етап конкурсу триватиме до грудня поточного року, а в наступному році визначатимуться переможці міждержавного рівня. ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» запрошує підприємства і організації нашої області до участі у конкурсі, оскільки переконане, що в Запорізькому краї є багато виробників, які можуть гідно представити на ньому Україну. Просимо всіх, хто бажає взяти участь у Конкурсі, у термін до 20.09.2010 року вислати на адресу ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТАНДАРТ-МЕТРОЛОГІЯ» заповнену Заявку ( українською та російською мовами у 2-х примірниках кожна).
|
20.08.2010 Визначені переможці регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) – «100 кращих товарів України» у 2010 році 20 серпня 2010 року в конференц-залі ДП «ЗАПОРІЖЖЯ-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» відбулась церемонія нагородження переможців і лауреатів регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) – «100 кращих товарів України» у 2010 році. За час існування конкурсу «100 кращих товарів України», у ньому взяли участь майже сто підприємств Запорізької області, які представили понад 200 видів продукції та послуг. 70 підприємств ставали переможцями регіонального етапу конкурсу, третина з них посідали перші місця на загальнодержавному рівні. Цього року у регіональному етапі конкурсу взяли участь 20 підприємств нашої області, які представили 24 види продукції та послуг, з яких: 13 – продовольчі товари; 3 – промислові товари для населення; 4 – продукція виробничо-технічного призначення; 4 – роботи та послуги. Переможців привітали і відзначили дипломами начальник Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької облдержадміністрації Іванов Андрій Валерійович, першій заступник голови Запорізької обласної ради Олександр Клепаков і генеральний директор ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» Володимир Величко. Вітаючи переможців Володимир Величко, зокрема, зазначив: «Україна прагне досягти високих стандартів життя і проводить послідовну політику щодо встановлення балансу інтересів споживачів, виробників та органів влади. Адже відомо, що без наявності такого балансу, без довіри споживача до виробника неможливе нормальне функціонування внутрішнього ринку. Українські виробники в усіх сферах діяльності повинні зрозуміти, що в ринковій економіці шлях їх виживання і успішності – це, в першу чергу, висока якість. З повною впевненістю можна сказати, що в Запорізькій області є підприємства, які випускають якісну продукцію і вона отримала високі оцінки на першому етапі конкурсу «100 кращих товарів України». Хочеться висловити сподівання, що наші переможці гідно представлять свою продукцію і посядуть призові місця на загальнодержавному рівні у м. Києві». Переможці регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) – «100 кращих товарів України» у 2010 році
ПРОДОВОЛЬЧІ ТОВАРИ Серед малих підприємств Диплом переможця І ступеня: - ПП Алієва Р.В. (хліб «Василівський» подовий)
- ТОВ«Аква Фонтана» (вода питна високого очищення)
Диплом переможця ІІ ступеня: - ФОП Пікалова Г. М. (насіння соняшника смажене)
- ТОВ «Аква Стар» (вода питна очищена «Аква Стар»)
Диплом переможця ІІІ ступеня: - ПП «Вітязь» (огірки солоні фасовані)
- ПП Алієва Р.В. (хліб «Орільський» подовий)
Серед середніх підприємств Диплом переможця І ступеня: - Українсько-іспанське ТОВ «Урожай» (хлібні палички)
Серед великих підприємств Диплом переможця І ступеня: - ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» (маргарин «Для тортів»)
- ВАТ ПБК «Славутич» (пиво світле пастеризоване «Львівське 1715»)
Диплом переможця ІІ ступеня: - ЗАТ «Пологівський ОЕЗ» (олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена (пресова) марки «П» ТМ «Славія»)
- ТОВ „Фірма «Стелсі» (торт «Святковий»)
Диплом переможця ІІІ ступеня: - ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» (маргарин «Слойка» для домашньої випічки (не менше 80% жиру)
- ЗАТ «Пологівський ОЕЗ» (олія соняшникова нерафінована виморожена (пресова) вищого ґатунку ТМ «Славія»)
ПРОМИСЛОВІ ТОВАРИ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ Серед малих підприємств Диплом переможця І ступеня: - ТОВ «Проліс» (посуд господарчий литий з алюмінієвих сплавів)
Диплом переможця ІІ ступеня: - ТОВ «Бара» (шампунь «Эфф»)
Серед середніх підприємств Диплом переможця І ступеня: - ТОВ «Вільнянський машинобудівний завод» (прибори столові з нейзільберу з срібним покриттям «SRIBNA POLYANA»)
ТОВАРИ ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Серед малих підприємств Диплом переможця І ступеня: - ТОВ «Корунд-кераміка Плюс» (трубка мулітокремнеземіста МКР 26х21х800)
Серед середніх підприємств Диплом переможця І ступеня: - ТОВ «КОРАЛ, ГМБХ» (добавка комплексна для виробництва розчинів та легких бетонів «Coral MasterКладка»)
Серед великих підприємств Диплом переможця І ступеня: - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «РІСТ» (крісла для вагонів рухомого складу)
Диплом переможця ІІ ступеня: - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «РІСТ» (комплекти елементів інтер’єрів пасажирських вагонів)
РОБОТИ ТА ПОСЛУГИ Серед малих підприємств Диплом переможця І ступеня: - ТОВ «Плюс-Сервіс» (технічне обслуговування та ремонт офісної техніки)
Диплом переможця ІІ ступеня: - ТОВ «Весмастер» (ремонт ваговимірювального обладнання)
Серед середніх підприємств Диплом переможця І ступеня: - ТОВ «Діасервіс» (клінічна лабораторна діагностика)
- ТОВ «Восток Авто» (ремонт та технічне обслуговування автомобілів TOYOTA)
На загальнодержавному рівні нашу область представлятимуть 7 підприємств: ПП Алієва Р.В. (хліб «Василівський» подовий), ТОВ «Аква Фонтана» (вода питна високого очищення), ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» (маргарин «Слойка» для домашньої випічки (не менше 80% жиру), ЗАТ «Пологівський ОЕЗ» (олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена (пресова) марки «П» ТМ «Славія»), ТОВ «Плюс-Сервіс» (технічне обслуговування та ремонт офісної техніки), ТОВ «Весмастер» (ремонт ваговимірювального обладнання), ТОВ «Восток Авто» (ремонт та технічне обслуговування автомобілів TOYOTA). Довідка: Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) – «100 кращих товарів України» проводиться з 2002 року в рамках реалізації Указу Президента «Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції». Його мета – зацікавити вітчизняні підприємства у покращенні якості продукції, використанні сучасних технологій виробництва та впровадженні прогресивних методів управління. Орієнтація на споживача, його запити й потреби – один з головних принципів, що пропагує конкурс «100 кращих товарів України», так як до участі допускаються лише продукція і послуги, які щонайменше три роки поспіль не мали нарікань на якість ні від споживачів, ні від контролюючих органів. Конкурс проводиться в два етапи – на регіональному та загальнодержавному рівнях. В Запорізькому регіоні його організацію і проведення здійснюють ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» спільно з облдержадміністрацією, на загальнодержавному рівні – Держспоживстандарт України. Кращі зразки продукції щорічно визначаються у 4 номінаціях: продовольчі товари; промислові товари для населення; товари виробничо-технічного призначення; роботи чи послуги, які виконуються або надаються у побутовій та виробничій сферах. Цього року у конкурсі відкрита ще одна номінація – вироби народних художніх промислів. Крім того, оцінювання підприємств проводиться з урахуванням їх розміру (мале, середнє чи велике). відео>> | 03.06.2010 Сертифікація і митний контроль імпортної продукціїЗа даними Держкомстату України, у 2009 році наша держава купила продукції імпортного виробництва на 9 відсотків більше, ніж продала власної: минулорічний імпорт товарів і послуг в Україну склав близько 50, 604 млрд. дол. Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами з 212 країн світу, серед яких країни СНД, Польща, Угорщина, Китай, Німеччина, США, Франція, Туреччина та ін. При цьому, найбільша кількість імпортних поставок до нашої держави (28%) була здійснена Російською Федерацією. В основному в Україну поставляються чорні метали і вироби з них (30,7% від загальних обсягів імпорту), зернові культури (9%), ядерні реактори (7%), електрообладнання (5,6%), різні групи харчових продуктів і продовольчої сировини (5,5%), енергетичні матеріали, нафта та продукти її переробки (5,4%), жири та олії (4,5%), наземні транспортні засоби (3,1%) тощо. Перш ніж потрапити на внутрішній український ринок, імпортні товари проходять через державну митницю. Постачальник сплачує митний збір, податок на додану вартість та акциз, що, в свою чергу, призводить до збільшення ціни на імпортовану продукцію. Таким чином, держава має можливість за допомогою цих податків обмежувати споживання окремих категорій товарів. Так, наприклад, на початку минулого року, з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв'язку зі світовою фінансовою кризою, Верховна Рада України запровадила тимчасові надбавки до діючих ставок митних зборів на товари некритичного імпорту. Зокрема, було збільшене оподаткування на ввезення яловичини, свинини, ковбасних виробів, риби, цукру, виноградних вин, етилового спирту. З товарів непродовольчої групи було підвищене мито на кам'яне вугілля, шкіряний і хутряний одяг, килими, тканину, цеглу, холодильники, двигуни, кухонні плити, дорожні транспортні засоби.
Переважна більшість видів продукції, які імпортуються в нашу державу, входять до Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, і мають проходити процедуру підтвердження відповідності за показниками безпеки вимогам, регламентованим нормативно-правовими документами, чинними в Україні. До вищезазначеного Переліку входять електротехнічне та механічне обладнання, нафтопродукти, сільгосптехніка, дорожні транспортні засоби і їх комплектуючі, радіаційна техніка, будівельні матеріали, товари легкої промисловості та ін. До початку поточного року обов’язковій сертифікації підлягали і харчові продукти. Однак розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1689-р від 23.12.2009 р. вони були вилучені з Переліку (крім дитячого харчування, алкогольних напоїв, питної води, риби та рибопродуктів) і український кордон відкрився для не сертифікованих харчових продуктів іноземного виробництва.
Що стосується імпорту дорожніх транспортних засобів, то у 2007 році для припинення їх ввезення на територію України за дешевими схемами розмитнення (до того часу, для зменшення митної вартості, іноземні автомобілі ввозились в розукомплектованому вигляді), уповноважені Держспоживстандартом органи сертифікації почали проводити роботи з підтвердження відповідності імпортованих автомобілів вимогам вітчизняних нормативних документів тільки на підставі протоколів випробувань заводів-виробників і прямих дилерських договорів із ними. 
Головне завдання сертифікації – не допустити на вітчизняний ринок контрафактну, неякісну та небезпечну для здоров'я людей, їх майна і навколишнього середовища продукцію. Тому необхідною умовою для здійснення митного оформлення імпортної продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, є сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання робіт з підтвердження відповідності, видане Держспоживстандартом України або уповноваженим ним органом сертифікації на підставі двосторонньої міждержавної угоди. Зокрема, такі угоди наша держава уклала з країнами СНД, з якими має загальну (гармонізовану) нормативну базу. Це: Російська Федерація, Республіка Білорусь, Республіка Узбекистан, Республіка Вірменія, Киргизька Республіка, Грузія, Азербайджанська Республіка, Республіка Казахстан, Туркменістан, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан. При проходженні імпортної продукції через український пункт пропуску на митному кордоні, фахівці з сертифікації територіальних органів Держспоживстандарту виїжджають туди разом з представником замовника для ідентифікації та відбору продукції. Відібрані зразки відправляються в акредитовану лабораторію на дослідження, де продукція перевіряється на відповідність нормативним документам за показниками якості та безпеки. При цьому, для багатьох видів продукції необхідно отримати санітарно-епідеміологічний висновок МОЗ України і експертний висновок, на підставі якого видається дозвіл на експлуатацію продукції в Україні. При виявленні відхилень від вимог нормативних документів під час лабораторних досліджень, продукція не розмитнюється і повертається постачальнику або знищується. Якщо всі показники в нормі – видається сертифікат відповідності. На підставі виданих сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання Держспоживстандарт вносить дану продукцію до реєстру державної системи сертифікації. Органи митного контролю при митному оформленні товарів, що ввозяться на територію України, перевіряють наявність сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання, а також наявність даної продукції в реєстрі системи УкрСЕПРО. Без цих документів ввезення продукції на територію України не допускається.
В системі УкрСЕПРО діють 149 органів сертифікації продукції (робіт, послуг) та 811 випробувальних лабораторій і центрів. Протягом минулого року орган сертифікації ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» видав 3 427 сертифікатів на імпортну продукцію (75,8% від загальної кількості). При цьому, 2 768 сертифікатів видані на промислову продукцію, 599 – на харчову. На добровільну сертифікацію були подані 145 заявок. Найбільша кількість сертифікатів відповідності (2 175) видана на дорожні транспортні засоби іноземного виробництва. Загалом же за обсягами імпорту Запорізька область у 2009 році посіла 7 місце серед регіонів України. На територію області іноземна продукція ввозиться через пункти митного контролю, розташовані у містах Мелітополь, Токмак, Пологи, Дніпрорудне, а також – в аеропорті «Запоріжжя». Крім того, сьогодні в обласному центрі ефективно діють два автотранспортні порти та один термінал, які разом здатні приймати та обслуговувати щодня до 80 вантажівок з імпортними та експортними товарами. | 12.05.2010 Не поверил водомер – будешь платить «по среднему» Несколько последних лет тарифы на холодную воду и стоки для запорожцев стабильно повышаются каждые пол года в связи с кредитными обязательствами КП «Водоканал» перед Европейским банком реконструкции и развития. Только за прошлый год услуги по водообеспечению в областном центре подорожали почти на 30 процентов. И, скорее всего, с июля этого года платить за воду жителям города придется еще больше.
Постоянно растущие суммы в квитанциях на оплату коммунальных услуг для многих горожан стали весьма убедительным аргументом в пользу приобретения индивидуальных приборов учета воды, так как реальный ее расход в сутки на одного человека значительно ниже существующих норм потребления. Сегодня в квартирах и частных домах запорожцев установлены свыше 200 тысяч счетчиков холодной воды и более 100 тысяч – горячей. И многие потребители отмечают ощутимую экономию семейного бюджета. Но не следует забывать о том, что, установив в своей квартире водомер, вы не только получаете возможность платить за фактически потребленное количество воды, но и берете на себя обязательства по дальнейшему обслуживанию прибора учета – в частности, по его периодической поверке. Для чего поверяют водомеры, с какой периодичностью и где? – с этими вопросами мы обратились к ведущему инженеру по метрологии ГП «Запорожьестандартметрология» Владимиру Христичу. – Бытовой счетчик воды – это механический прибор для измерения расхода воды, имеющий определенные метрологические характеристики, которые, собственно, и обеспечивают достоверность коммерческих расчетов. Эксплуатация каждого счетчика воды происходит в различных условиях, которые оказывают влияние на точность измерений. Чем хуже качество воды и чем больше ее протекает через счетчик, тем быстрее изнашиваются детали проточной части прибора, из-за чего уменьшается его точность. Проще говоря – счетчик начинает «врать» (как часы, у которых садится батарейка). Периодическая поверка позволяет определить, на сколько точно прибор измеряет объем протекающей через него воды и пригоден ли он для дальнейшего применения. Счетчики же, которые не прошли поверку или термин поверки которых истек, теряют статус приборов коммерческого учета, и потребители не вправе производить платежи по их показаниям. Эта норма прописана в Законе Украины «О метрологии и метрологической деятельности» и является обязательной для всех. А так как квартирный счетчик является собственностью установивших его потребителей, они и отвечают за своевременную поверку прибора. – Как определить, когда необходимо отдавать счетчик на поверку? – При покупке счетчика обязательно проверяется наличие в его техпаспорте отметки о поверке. Дата ее проведения и является исходной точкой для определения сроков следующей поверки. Периодичность проведения поверки всех измерительных приборов, и счетчиков воды, в частности, определяется Госпотребстандартом Украины и исходит из максимального срока эксплуатации, в течении которого точность измерений этих приборов находится в пределах нормы. Для квартирных счетчиков холодной и горячей воды, в зависимости от их типа, межповерочный интервал составляет три (например, счетчики СК) или четыре (ЛК; JS; КВ 1,5; ЕТР UA и др.) года. То есть, по истечении этого времени (с момента предыдущей поверки), владелец должен отдать свой счетчик на поверку. – А где можно поверить счетчик? – Проводить поверку счетчиков воды и заверять ее результаты оттиском поверочного клейма могут только государственные поверители (в нашей области это специалисты ГП «Запорожьестандартметрология»). Они осуществляют поверку на стационарных проливных установках, которыми оснащены несколько запорожских предприятий. Хочу обратить особое внимание на то, что так называемая «поверка на дому» государственными поверителями в г. Запорожье не проводится! Проливная установка и пункт приема счетчиков ГП «Запорожьестандартметрология» находятся по адресу: ул. Антенная, 10 (тел.: 233-14-66). Так же, для удобства жителей нашего города открыты дополнительные пункты приема счетчиков воды в поверку (ул. 12 Апреля, 11; ул. Патриотическая, 52А). Справка Какие счетчики воды существуют и для чего они предназначены? - коллективный (общедомовой) счетчик – устанавливается на вводе водоснабжения в дом, как правило, в подвале или специальном узле учета, и измеряет общий объем потребления холодной и горячей воды жильцами дома; - индивидуальный (квартирный) счетчик – устанавливается в квартире и замеряет объем потребленной воды только в этой конкретной квартире. - Есть счетчики расхода холодной и горячей воды:
- корпуса счетчиков холодной воды обычно окрашены в голубой или синий цвет и предназначены для измерения расхода воды, температура которой находится в пределах от 5 до 40ºС; - корпуса счетчиков горячей воды обычно окрашены в красный цвет и имеют на панели отметки +90, +120, +150, обозначающие предел температур, которые выдерживают приборы (квартирные счетчики горячей воды рассчитаны на температуру до 90оС и могут применяться для учета холодной воды). - Квартирными считаются счетчики с диаметром условного прохода 15 мм и 20 мм. От 25 мм и выше — промышленные. Последние учитывают расход воды и тепла в жилых домах, на предприятиях, в школах, больницах и других крупных зданиях.
| 07.04.2010 Наступ держави на «сірих дилерів» і питання підтвердження відповідності автомобілів, не призначених для європейського ринку Мартиненко В.М., провідний інженер з сертифікації ДТЗ ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ»
Стагнація вітчизняної банківської сфери та припинення кредитування, викликані фінансовою кризою, негативно позначились на автомобільному ринку – обсяги продаж машин в Україні помітно скоротились. Офіційні імпортери переважно розпродують «старі запаси», сподіваючись на розвиток програми трейд-ін (обмін старих авто на нові з доплатою різниці) та на відмову потенційних клієнтів від послуг «сірих» дилерів, боротьба з якими триває вже не один рік. Приблизно до 2006 р. офіційні і «сірі» дилери більш-менш мирно співіснували, так як у ті часи авторинок бурхливо ріс, і покупців вистачало на всіх. «Сірі» – імпортери, які не мають статусу офіційного дилера і закуповують автомобілі не напряму через торгові будинки виробників, а через мережу посередників за кордоном чи комісійні майданчики, – на українському ринку виживають з багатьох причин. Тоді, щоб знизити вартість своїх автомобілів, вони вдавались до дешевих схем розмитнення. Одна з них – ввезення «розукомплектованих» автомобілів, з яких знімалися бампери, світлотехніка, облицювання, внутрішнє оздоблення, сидіння. У порівнянні з ціною заводу-виробника митна вартість такого «автоконструктора» занижувалась у 3-4 рази, і вже з цієї суми автотрейдери сплачували мито і ПДВ. Залучення у ці схеми митників дозволяло значно зменшити витрати на «розмитнення» автомобілів преміум-класу. За даними Всеукраїнської асоціації автоімпортерів, за вісім місяців 2007 року за такою схемою «сірі» дилери ввезли в Україну понад 23 тисячі авто, заощадивши на податках близько 2,7 млд. доларів. Це викликало скандал на ринку автомобільного імпорту, який вилився у численні перевірки із залученням органів прокуратури, СБУ та інших «силових» структур. Офіційні дилери, які ввозять в країну престижні марки автомобілів, влаштували справжню атаку в ЗМІ, висловлюючи резонні побоювання втратити ринок. Постачанням розукомплектованих автомобілів зацікавилася Генпрокуратура, яка наказала Державній митній службі (лист №07/2/1144 від 04.09.2007 р.) вжити заходів «з припинення ввезення розукомплектованих автомобілів». Результатом стало введення рівних умов формування митної вартості для всіх учасників ринку – як для готових автомобілів. Дещо пізніше до обмежувальної політики держави у ставленні до «неофіціалів» приєднався і Держспоживстандарт. Органам з сертифікації було наказано (1, 2) розіслати офіційні роз'яснення імпортерам, які постачають на митну територію України автомобілі, призначені для ринків Північної Америки та Азії, про умови виконання обов'язкових вимог, визначених в розділі 21 Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні (3). Згідно з цими документами, уповноважені органи з сертифікації мають проводити роботи із сертифікації та видавати сертифікати відповідності (свідоцтва про визнання іноземних сертифікатів) на дорожні транспортні засоби, їх складові частини та обладнання, призначені для використання на території України, тільки «на підставі протоколів випробувань заводів-виробників ДТЗ і прямих дилерських договорів із заводами-виробниками ДТЗ». Це завдало ще один серйозний удар по «сірим», тому що прямих дилерських контрактів з заводами-виробниками у них звичайно ж немає. Проте, враховуючи багаторічне панування в Україні піратських дисків і нелегальних комп'ютерних програм, навряд чи варто сподіватись, що вітчизняні автолюбителі скажуть неофіційним автомобілям рішуче «ні». Навіть наявність гарантії – один з основних аргументів на користь офіційних продавців – не всі сприймають всерйоз: вигідна ціна на «сірі» автомобілі найчастіше пересилює всі гарантійні обіцянки офіційних імпортерів. «Сірі» дилери – це вільні компанії, які купують автомобілі на тих ринках, де краща цінова кон'юнктура, зокрема, в США, Канаді, Об’єднаних Арабських Еміратах. В принципі, автомобілі, призначені для Північноамериканського ринку відрізняються підвищеною комфортабельністю ходової частини та салону, меншою токсичністю випускних газів і високим рівнем пасивної безпеки, а також надійністю і простотою конструкції. Однак, вони відповідають вимогам американських стандартів, які мають деякі відмінності від європейських, яких дотримується й українська система сертифікації УкрСЕПРО. А це ускладнює допуск таких автомобілів до експлуатації в Україні. Так, зокрема, ціла низка марок і моделей автомобілів мають зовнішні світлові прилади, що не відповідають європейському стандарту (Правила ЄЕК ООН 48-02) і прийнятому на його основі стандарту України ДСТУ UN / ECE R 48-02. Сертифікація цих автомобілів не допускається без переобладнання світлових приладів відповідно до європейських вимог, яке, з урахуванням різниці у стандартах (таблиця 1), можна провести без особливих витрат.
Таблиця 1. Найменування світлотехнічних приладів
| Стандарт Європи, ДСТУ UN/ECE R 48-02:2002 | Стандарти США та Канади | Передні фари (ближнього світла) | Асиметричний світлорозподіл. Лінія межі світлової плями на контрольному екрані – зі зламом вгору у правій частині (як на мал. в ДСТУ 3649-97). Верхня частина променя «зрізана» від центру лампи і відбивача до низу, права фара світить далі (для кращого освітлення узбіччя дороги), ліва фара – слабше (для зниження ймовірності засліплення водія зустрічної машини). | Симетричний світлорозподіл. Лінія межі світлової плями на контрольному екрані – горизонтальна по всій ширині. Форма променя – конічна, що розширюється в усі боки. Можуть застосовуватися додаткові білі бічні фари, що освітлюють вхід в поворот при включенні відповідного покажчика повороту. | Передні габаритні вогні | Білого кольору. Спрямовані вперед. Бічні не застосовуються. | Білого або помаранчевого кольору. Часто застосовуються бічні передні помаранчеві і задні червоні габаритні ліхтарі. | Покажчики поворотів | Обов'язкова наявність передніх, задніх і бічних покажчиків помаранчевого або так званого автожовтого кольору. Не можуть бути поєднані з іншими ліхтарями, а розташовуються в окремих секціях. | Задні – червоного кольору. До того ж можуть бути поєднані в одному блоці із заднім габаритним вогнем і стоп-сигналом. Бічні майже не застосовуються, крім європейських та деяких японських машин, призначених для ринку США. | Задні протитуманні ліхтарі | Обов'язкова наявність одного (з боку водія або по центру) чи двох ліхтарів. Вмикаються окремим вимикачем, але загоряються тільки з ближнім або дальнім світлом фар. | Не передбачені. Спеціальних вимог немає.
| Задні світловідбивачі | Обов'язкові. 2 шт. Червоного кольору. | Не обов'язкові. Спеціальних приписів немає. |
Переобладнання американської «оптики» на європейську в більшості випадків можливе силами достатньо кваліфікованого автоелектрика. Наприклад, у секції ліхтарів заднього ходу білого кольору встановлюються лампи 21W помаранчевого кольору, до яких підводяться дроти від покажчиків повороту. Загальна секція червоного кольору залишається тільки для стоп-сигналу і заднього габаритного вогню. Додатковий ліхтар заднього ходу білого кольору доведеться підвісити на бампер з правого боку автомобіля на висоті не нижче 250 мм від землі, а симетрично йому з лівого – додатковий протитуманний ліхтар червоного кольору. В якості бічних повторювачів покажчика повороту можна задіяти передні габаритні ліхтарі, які у багатьох «американців» якраз помаранчевого кольору і заходять на передні крила, тільки замість габаритного «накинути» на їх лампи дроти від передніх покажчиків повороту. Схожі схеми можна застосувати і на автомобілях зі світлодіодною оптикою. Після переобладнання обов'язково проводяться випробування на відповідність вимогам ДСТУ UN / ECE R 48-02. Щодо підтвердження відповідності іншим вимогам, може бути використаний протокол раніше проведених випробувань автомобіля того ж типу, моделі і заводу-виробника.
Список літератури - Наказ Держспоживстандарту України від 31 липня 2008 р. № 259 «Про затвердження Переліку уповноважених регіональних органів із сертифікації, яким делеговано право проводити роботи із сертифікації та видавати сертифікати відповідності (свідоцтва про визнання іноземних сертифікатів) на дорожні транспортні засоби, а також їх складові частини та приладдя , що призначені для використання на території України»
- Наказ Держспоживстандарту України від 19 вересня 2008 р. № 337 «Про внесення змін та доповнень до наказу від 31.07.2008 р. № 259»
- Наказ Держспоживстандарту України від 01.02.2005 р. № 28 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні».
| 25.03.2010 У базарних огірках та кабачках виявлений завищений вміст нітратів Фахівці випробувальної лабораторії харчової продукції та продовольчої сировини ДП «Запоріжжястандартметрологія» перевірили на вміст нітратів свіжі овочі. Для випробувань на ринках і в супермаркетах Запоріжжя були закуплені 14 видів овочів, у тому числі й ранніх, які вважаються найбільш небезпечними щодо накопичення нітратів, через те, що вирощуються переважно у закритому грунті. Зокрема, це тепличні й імпортні огірки, томати, картопля, кабачки, зелена та ріпчаста цибуля, столовий буряк, солодкий перець, морква, червоноголова капуста, кріп і петрушка. Результати випробувань показали завищений у півтора рази вміст нітратів у тепличних огірках та ранніх кабачках, придбаних на одному з міських ринків. Так, концентрація нітратів в огірках становила 450мг/кг (при нормі не більше 300), у кабачках – 607 мг/кг (при нормі не більше 400). Згідно з міжнародними рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, доросла людина може вживати без шкоди для організму не більше 300-325 мг нітратів на добу. Тобто, з’ївши протягом дня кілограм кабачків, в якому міститься 600 мг нітратів, ми гарантовано отруїмось. Вміст нітратів в інших овочах, у тому числі й придбаних у супермаркетах, не перевищував дозволених концентрацій. – Для зменшення ризику отруєння нітратами, краще купувати ранні овочі у супермаркетах, де ведеться постійний контроль, – радить начальник випробувальної лабораторії харчової продукції та продовольчої сировини ДП «Запоріжжястандартметрологія» Тетяна Пожуєва. – Також не варто давати ранні овочі дітям. Якщо ж ви купили тепличні огірки, то перед вживанням краще обчистити їх від шкірки, в якій міститься найбільша кількість нітратів. Так в обчищених огірках, які зі шкіркою за результатами випробувань містили 450 мг/кг нітратів, концентрація останніх зменшилась у 5 разів. Тобто кілограм огірків без шкірки містив лише 85 мг нітратів. До речі, не всі овочі однаково абсорбують із грунту нітрати (солі азотної кислоти, які входять до складу добрив). Так, картопля, томати, ріпчаста цибуля, брюссельська капуста та бобові (горох, квасоля) накопичують нітрати в незначній кількості – до 10-80 мг/кг. У кольоровій та білокачанній капусті, кабачках, гарбузах, моркві та огірках вміст нітратів може сягати 300-600 мг/кг. Найбільше нітратів (понад 2000 мг/кг) накопичують буряк, редиска, кріп, петрушка, салат, щавель, шпинат, а також кавуни та дині. Однак, для кавунів нормоване значення вмісту нітратів становить 60 мг/кг, а для динь – не більше 90 мг/кг. Результати випробувань овочів, придбаних на ринку № | Вид овочів | Нормативне значення, мг/кг | Фактичний вміст нітратів, мг/кг | 1 | Огірки свіжі (тепличні) | Не більше 300,0 | 450,0 | 2 | Огірки свіжі (імпортні) | Не більше 300,0 | <36,0 | 3 | Томати свіжі | Не більше 150,0 | <36,0 | 4 | Картопля свіжа | Не більше 250,0 | 137,0 | 5 | Цибуля ріпчаста | Не більше 80,0 | <36,0 | 6 | Цибуля зелена | Не більше 80,0 | <36,0 | 7 | Петрушка | Не більше 3000,0 | 1751,0 | 8 | Кабачки | Не більше 400,0 | 607,0 |
Результати випробувань овочів, придбаних у супермаркеті № | Вид овочів | Нормативне значення, мг/кг | Фактичний вміст нітратів, мг/кг | 1 | Огірки свіжі (тепличні) | Не більше 300,0 | 231,0 | 2 | Огірки свіжі (імпортні) | Не більше 300,0 | 85,0 | 3 | Томати свіжі | Не більше 150,0 | <36,0 | 4 | Картопля свіжа | Не більше 250,0 | 48,0 | 5 | Цибуля ріпчаста синя | Не більше 80,0 | <36,0 | 6 | Цибуля ріпчаста | Не більше 80,0 | 64,0 | 7 | Кріп | Не більше 3000,0 | 2590,0 | 8 | Буряк столовий | Не більше 1400,0 | 304,0 | 9 | Перець солодкий | Не більше 400,0 | <36,0 | 10 | Моркв | Не більше 250,0 | 89,0 | 11 | Капуста червоноголова | Не більше 500,0 | <36,0 |
| 16.03.2010 Управлять качеством не только можно, но и нужно По прогнозам представителей Еврокомиссии, Украина имеет все шансы уже к концу этого года подписать с ЕС базовое Соглашение об ассоциации, которое включает положение о создании зоны свободной торговли. А это значит, что у отечественных производителей осталось не так много времени для принятия необходимых мер по повышению качества продукции к европейским стандартам, чтобы выдержать конкуренцию на внутреннем и внешнем рынках в условиях свободной торговли. Как показал двухлетний опыт членства Украины в ВТО, без конструктивного пересмотра технологических и организационных подходов к деятельности отечественных предприятий, адаптация украинской экономики к новым рыночным реалиям не пройдет «безболезненно». Наших производителей ожидает острая конкуренция, так как рынок станет открытым, и на нем неизбежно будут работать иностранные предприятия, которые уже давно перешли к взаимоотношениям со своими поставщиками и потребителями на основе систем качества, и для которых соблюдение международных стандартов качества и безопасности является нормой. Чего нельзя сказать о большинстве украинских предприятий. Несмотря на совершенно разные технологии производства, объединяет их одно — низкое организационное обеспечение системы, слабая система контроля качества и нарушение технологической дисциплины. – Ну, не любят наши специалисты делать все строго по инструкции! Многие наши экспортеры при выходе на европейский рынок уже столкнулись с тем, что при заключении внешнеэкономических контрактов партнеры интересуются у них наличием сертифицированной системы управления. И в этом плане нам далеко до Европы, где, например, в Чешской Республике в соответствии со стандартом ISO 9001 работает около 11 тысяч предприятий, в Венгрии — более 10 тысяч, в Польше – почти 6,5 тысяч, в Румынии — 6.Не говоря уже об Италии, Испании, Франции, Германии или таких мировых лидерах по внедрению систем управления качеством, как Китай, Япония, США и Великобритания. В целом, сегодня в мире сертифицировано более 800 тысяч систем менеджмента качества, соответствующих международному стандарту ISO 9001. В Украине же насчитывается порядка 2,5 тысяч систем управления качеством, безопасностью пищевых продуктов, экологического управления, сертифицированных в национальной системе сертификации УкрСЕПРО и международных органах, таких как BVQI, SGS, ТЮФ-Норд и т.п.Но при этом есть предприятия, на которых сертифицировано две-три системы. Почему же всетаки отечественные предприятия не стремятся к внедрению ISО? – мы пытались выяснить у начальника сектора сертификации систем управления качеством и услуг ГП «Запорожьестандартметрология» Светланы Кузнецовой. – Стандарты серии ISО 9000 были задуманы в целях максимального удовлетворения запросов потребителя и даже опережения этих запросов, когда в Европе началась острая конкуренция среди производителей, появилось множество разнообразной продукции и потребителю приходилось делать правильный выбор. А наличие на предприятии системы менеджмента качества — это как бы косвенное свидетельство того, что руководство осознает необходимость выпуска качественной продукции и отвечает за свои последующие действия. Большинство же руководителей украинских предприятий имеют весьма отдаленное, и даже неправильное, представление о сути системы менеджмента качества, считая, что работы службы контроля или лаборатории вполне достаточно для обеспечения качества продукции. Но система управления – это не только контроль конечного продукта, а создание на производстве условий, позволяющих исключить внештатные ситуации, при которых велика вероятность выпуска некачественной продукции. Это, в свою очередь, приведет к минимизации затрат на переделку несоответствующей продукции, а значит – к увеличению прибыли предприятия. Так же, среди причин пассивности отечественных предприятий в отношении внедрения современных механизмов управления, я бы назвала их нежелание самостоятельно разрабатывать систему. Ведь гораздо проще взять за основу уже готовую, чужую, систему и переписать ее под свое предприятие. Но при таких условиях она просто не будет работать и не даст эффективных результатов. А вот если система менеджмента качества на предприятии работает, то руководитель будет уверен в будущем своего предприятия, а потребитель будет уверен, что он получит тот товар, который ему необходим и который соответствует всем необходимым требованиям. – Действительно ли система управления качеством гарантирует высокое качество продукции? – Гарантирует, но только при условии, что разработанная и внедренная система охватывает работу всего предприятия и все производственные процессы – от маркетинга до последующего обслуживания. Системы менеджмента качества хороши тем, что четко прописывают что, в каких случаях, и в какой последовательности нужно делать, и весь персонал предприятия участвует в процессе создания качественной продукции. Ведь двигаться к намеченным целям гораздо легче в условиях хорошо организованной, а значит слаженной командной работы на единый результат, чем, когда этот процесс носит хаотичный характер, как в басне о лебеде, щуке и раке. А система дисциплинирует как саму организацию в целом, так и каждого отдельного исполнителя. К тому же, одним из главных принципов систем менеджмента качества, соответствующих стандарту ISO 9001, является ориентация на потребителя. Привлечь внимание потребителя хорошим слоганом или красивой оберткой можно, но для того, что бы удержать его, нужно нечто большее. В частности, учитывать мнения и пожелания потребителей, изучать и корректировать так называемые «узкие» места в производственном процессе, быть осведомленным о процессах, которые происходят, как внутри предприятия, так и на рынках сбыта. Это приведет к тому, что данная продукция будет иметь спрос у потребителей, а значит и конкурентное преимущество среди аналогичных образцов. – Возможно, руководителей предприятий останавливают затраты на процесс создания системы управления качеством (обучение и повышение квалификации персонала,разработка, внедрение и сертификация самой системы)?
– Конечно, вкладывать средства в то, что не дает моментальной прибыли, многие руководители считают неразумным. Они не понимают, или не хотят понимать, что это не пустые расходы, а инвестции. И дело не только в финансовом вопросе. В первую очередь систему нужно разработать, то есть четко описать все производственные процессы, отобразив их в виде стандартов предприятия. А это, прежде всего, требует привлечения человеческих ресурсов, то есть непосредственного участия в разработке сотрудников предприятия. Для этого создается инициативная группа, в состав которой входят представители всех подразделений предприятия. Процесс разработки, внедрения и сертификации в среднем занимает от полугода до двух лет. Все зависит от размера предприятия, уровня управления, сложности технологических процессов, номенклатуры выпускаемой продукции, количества и уровня подготовки сотрудников, количества документов, необходимых для описания системы. Ведь чем четче прописана система, чем точнее персонал выполняет все инструкции, тем эффективнее результат. К тому же система менеджмента качества должна быть гибкой и позволять регулировать все процессы, решая возникающие проблемы путем постоянного ее совершенствования. Что же касается цены вопроса, могу с уверенностью сказать, что стоимость услуг, оказываемых органами по сертификации, которые работают в национальной системе УкрСЕПРО (в частности, к таковым относятся территориальные органы Госпотребстандарта), в несколько раз ниже стоимости услуг представителей международных органов по сертификации, таких как ТЮФ-Норд, BVQI или SGS. При этом специалисты нашего предприятия оказывают бесплатные консультации по вопросам разработки и внедрения систем управления качеством, проводят учебные семинары, обучают персонал, обеспечивают соответствующую подготовку к сертификации. Хочу отметить, что в любом случае инвестиции в развитие – это единственно верная на сегодняшний день стратегия. Ведь все затраты на разработку и внедрение систем менеджмента качества в соответствии со стандартом ISО 9001 достаточно быстро окупаются. Так как это позволяет оптимизировать работу с поставщиками материалов и комплектующих, сделать товар более конкурентоспособным, максимально удовлетворять запросы и требования потребителя. Инвестор более охотно вкладывает средства в производство, на котором действует система менеджмента качества. — Когда речь идет о целесообразности внедрения на предприятии системы менеджмента качества, каждый руководитель, наверное, в первую очередь ставит перед собой вопрос – стоит ли игра свеч, или что он получит взамен вложенных средств? Есть ли у нас предприятия, которые могут послужить наглядным примером эффективности систем управления качеством? – Если говорить конкретно о Запорожской области, то на данный момент с системами менеджмента качества, сертифицированными как в национальной системе сертификации УкрСЕПРО, так и в международных органах, работает порядка ста наших предприятий. Среди них есть и крупные предприятия, такие как ОАО «Запорожтрансформатор», ОАО «Мотор Сич», ОАО «Азмол», ЗАО «Запорожский завод железобетонных конструкций», ЗАО «Запорожский масложиркомбинат», и средние – ООО ПКФ «Рома ЛТД», фирма «Стелcи», ЗАО «Фармацевтическая фабрика «Виола», ООО «Днепрокерамика» и др. Продукция этих предприятий востребована на внутреннем рынке и достаточно успешно экспортируется в другие страны, что как нельзя лучше демонстрирует эффективность их систем. Зарина Повхан
| 16.03.2010 По данным украинского научно-исследовательского центра безопасности дорожного движения (НИЦБДД), технические неисправности транспортных средств ежегодно становятся прямой причиной около полутысячи ДТП, в которых погибают 100 человек и 700 калечатся. И это не считая случаев, когда различные технические дефекты машин – сопутствующая причина аварий. ТЕХОСМОТР НА ЧАСТНЫХ СТО: деньги берут, а диагностику не проводят 
С 15 января «стартовал» техосмотр автомобилей 2010 С начала прошлого года автовладельцы получили возможность проверять техническое состояние своих транспортных средств во время прохождения государственного техосмотра на аттестованных станциях техобслуживания, которые оснащены необходимым оборудованием и внесены в реестр департамента Госавтоинспекции. Такой порядок проведения техосмотра, утвержденный Постановлениями Кабинета Министров Украины (№ 606 и № 607 от 9.06.2008 года), должен был облегчить владельцам автомобилей прохождение этой процедуры. В частности, избавить их от необходимости простаивать в длинных очередях на пунктах техконтроля или пользоваться (за определенное вознаграждение) услугами «лояльных» гаишников, на свой страх и риск пренебрегая оценкой реального технического состояния автомобилей. Станции техобслуживания, прошедшие аттестацию на проведение оценки технического состояния транспортных средств во время техосмотра, должны в полном объеме провести диагностику всех агрегатов автомобиля согласно требованиям действующих правил, норм и стандартов по обеспечению безопасности дорожного движения и охраны окружающей среды. Особое внимание уделяется исправности световых приборов, рулевого управления, тормозной системы и подвески, шин, колес, двигателя и его системы, а так же других элементов конструкции транспортных средств. Еще проверяется содержание вредных веществ в выбросах отработанных газов: СО и СН. По результатам проведенной диагностики, после проверки комплектности транспортного средства, его внешнего вида, номеров агрегатов и признаков переоборудования (на которые необходимо иметь разрешение), ГАИ выдаст владельцу автомобиля заветный талон ТО. Таким образом, обратившись на станцию техобслуживания и заплатив за диагностику своего «железного коня», его владелец вправе рассчитывать на проведение всего комплекса измерений, необходимых для полноценной оценки состояния транспортного средства и прохождения техосмотра. Но для этого нужна соответствующая техническая база. Те же станции техобслуживания, которые ее не имеют, дают заключение об исправности автомобиля даже на основании испытаний, проведенных не в полном объеме. Ведь, посудите сами, кому захочется мотаться по СТО, что бы на одной проверить тормозную систему, на другой – фары, на третьей – рулевое управление и т.д. В результате такой диагностики, водитель получает «липовое» заключение о соответствии технического состояния своего автомобиля эксплуатационным требованиям безопасности. Не удивительно, что, получив такую услугу, владельцы внезапно сломавшихся транспортных средств предъявляют претензии к недобросо-вестным СТО. Только в феврале этого года в адрес государственного предприятия «ЗАПОРОЖЬЕСТАНДАРТМЕТРОЛОГИЯ», которое является территориальным органом Госпотребстандарта, поступило три жалобы на деятельность запорожских станций техобслуживания. По одной из них уже проведена проверка на СТО частного предпринимателя Волынского Г.Е., расположенной в г. Запорожье. Метрологические характеристики используемого на станции оборудования не позволяли проводить полноценную диагностику рулевого управления и фар автомобилей, а так же давать оценку соответствия установленным нормам содержания СН в отработанных газах. Так же при проверке на СТО обнаружены 6 единиц измерительной техники, непригодной к эксплуатации (с истекшими сроками поверки). В частности, люфтомер-динамометр, используемый при диагностике рулевого управления, манометр, которым измеряется давление в шинах, и др. Частным предпринимателем нарушались правила проведения измерений и условия использования их результатов. Помимо этого на станции проводилась оценка технического состояния мопедов и мотоциклов, испытания которых не входят в область аттестации данной СТО. За выявленные нарушения предприниматель привлечен к административной ответственности. Еще один из фактов недобросовестной деятельности станций техобслуживания был обнаружен во время проверки, проведенной специалистами государственного метрологического надзора ГП «ЗАПОРОЖЬЕСТАНДАРТМЕТРОЛОГИЯ» по требованию прокуратуры Запорожья. Речь идет о ЧП «Шлях 2000», которое расположено на территории управления горГАИ. В ходе проверки установлено, что немецкое оборудование, которым оснащено предприятие, не позволяет в полном объеме проводить оценку состояния транспортных средств на соответствие требованиям государственных стандартов, в частности – ДСТУ 3649-97 «Средства транспортные дорожные. Эксплуатационные требования безопасности к техническому состоянию и методы контроля». В следствии чего, обратившиеся на СТО автовладельцы не получали полной информации о состоянии тормозной системы своего автомобиля. Так же на станции вообще не проводились испытания световых сигнальных огней. При этом клиентам выдавались заключения о соответствии их автомобилей требованиям безопасности. Как так получалось? Да очень просто – в протоколы испытаний (которые, кстати, нигде не регистрировались) не вносились результаты контроля и фактические количественные показатели проверенных технических характеристик. По результатам проверки, действие свидетельства аттестации, дающее право ЧП «Шлях 2000» проводить диагностику транспортных средств во время техосмотра, прекращено до устранения предприятием всех выявленных нарушений. На сколько обоснованы другие жалобы на некачественные услуги станций техобслуживания, покажут ближайшие проверки.
| 16.03.2010 Увага: пасажироперевізники порушують законодавство! Протягом останніх десяти років маршрутні таксі, перехопивши лідерство, впевнено витісняють громадський транспорт з міських вулиць. Городян, які завжди кудись поспішають, вже давно перестали бентежити і штовханина у тісних мікроавтобусах, і несамовитість водіїв, які, будь-що, прагнуть обігнати конкурентів на шляху до найближчої зупинки. У зв'язку зі збільшенням кількості аварійних ситуацій і ДТП за участю маршрутних таксі, наприкінці 2007 року була зроблена спроба встановити на запорізькі маршрутки електронні обмежувачі швидкості, щоб пасажироперевізники не могли в межах міста розвивати швидкість понад 60 км/год. Тоді обмежувальними приладами обладнали понад 150 мікроавтобусів. Але експеримент так і залишився експериментом і сьогодні маршрутки продовжують ганяти міськими дорогами без жодних обмежень. Мало того, їх технічний стан, від якого безпосередньо залежить безпека життя не тільки водія, а й пасажирів, в більшості випадків залишає бажати кращого.
Безпека дорожнього руху і комфортні умови для всіх його учасників забезпечуються дотриманням низки нормативно-правових документів, які не тільки регулюють дорожній рух як процес і сферу суспільних відносин, але й встановлюють вимоги безпеки до технічного стану транспортних засобів. Як розповіла нам провідний інженер з метрології ДП «Запоріжжястандартметрологія» Валентина Таранюк, це не лише Закони України «Про дорожній рух» та «Про автомобільний транспорт», а і Закон «Про метрологію та метрологічну діяльність» та деякі державні стандарти, про необхідність дотримання яких більшість водіїв та автовласників навіть не здогадуються. – Відповідно до Закону України «Про дорожній рух», до участі в дорожньому русі допускаються тільки транспортні засоби «конструкція та технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, які мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані в установленому порядку і пройшли державний технічний огляд». Причому обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану автомобілів або інших транспортних засобів покладено на їх власників або осіб, які їх експлуатують. Що ж до існуючих нормативів, то згідно з Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки, якими укомплектовані автомобілі, - спідометри, таксометри, тахографи та ін. - підлягають періодичній державній повірці. Тож водії, особливо ті, які надають послуги з перевезення пасажирів і відповідають за безпеку їх життя та здоров'я, повинні не тільки вчасно проходити державний техогляд своїх автомобілів, а й повіряти засоби вимірювальної техніки, якими вони оснащені. Адже «збитий» спідометр - це неправильно вибрана швидкість, що збільшує ризик виникнення аварійної ситуації. Однак, на практиці, власники та водії маршруток нехтують повіркою спідометрів, чим порушують вимоги чинного законодавства. Не краща ситуація, за словами Валентини Олександрівни, і в сфері послуг таксі. Остання редакція Закону «Про автомобільний транспорт», містить багато положень, що регламентують роботу перевізників усіх рівнів, і зокрема, таксі. У Законі є чіткий перелік документів, необхідних для роботи таксомоторних підприємств або фізичних осіб, що займаються приватними перевезеннями. Щоб не вдаватися в зайві подробиці, зазначимо, що в таких випадках необхідне отримання відповідної ліцензії на перевезення пасажирів, укладання договору страхування й обладнання автомобіля сигнальними знаками та таксометром (визначає кілометраж замовлення і його вартість). Крім того, закон зобов'язує таксистів раз на три місяці проходити медогляд і раз на пів року - техогляд. – Радянські таксопарки з їх чітко регламентованою документацією, ремонтною базою і щоденним медичним контролем, схоже, назавжди залишилися в минулому. Сьогодні, більшість фірм, які практикують перевезення, не мають особистих автопарків і запрошують до співпраці водіїв з власними або орендованими автомобілями, надаючи їм зі свого боку тільки інформаційні послуги. Тобто, по суті, ці фірми є диспетчерськими центрами, що забезпечують таксистів замовленнями, і власникам цього бізнесу зовсім байдуже, що перед рейсом водій не проходить медичне обстеження, а автомобіль не оглядає механік, не кажучи вже про періодичну повірку таксометрів, від показань яких залежить точність розрахунку між пасажиром та водієм. У вищезгаданому Законі чітко визначено, що повинен робити водій таксі під час посадки пасажирів. Зокрема, він зобов'язаний називати вартість проїзду, демонструвати показання таксометра на початку і наприкінці поїздки, а також їхати найкоротшим маршрутом або дорогою, вказаною пасажиром. Таксист не має права просити завищену (більше, ніж по таксометру) плату за проїзд. Якщо ж в таксі відсутній або не працює таксометр, перевозити в ньому пасажирів заборонено. На думку Валентини Таранюк, ситуація, що склалася, в деякій мірі, обумовлена низкою невідповідностей у документах, які регулюють організацію і контроль діяльності пасажироперевізників, що призвело до своєрідного дисонансу в діях таких органів, як управління автотранспорту, Державтоінспекція, територіальні органи Держспожив-стандарту та податкова адміністрація. Проте, тільки скоординована взаємодія всіх вищеназваних органів допоможе досягти позитивних результатів у цій сфері та поліпшити якість послуг з автоперевезення пасажирів, зробивши тим самим для кожного з нас пересування вулицями міста (і не тільки) більш комфортним і безпечним.
| 16.03.2010 Управління безпечністю харчових продуктів: системний підхідШиробокова А.К., провідний фахівець з сертифікації, аудитор з сертифікації СУБХП ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» В умовах глобалізації ринку харчових продуктів, проблема їх безпеки набула настільки серйозного і масштабного характеру, що уряди багатьох країн і провідні асоціації виробників почали активний пошук шляхів зменшення ризиків негативного впливу продуктів харчування на здоров'я людини. Найбільш дієвим рішенням цієї проблеми було визнане введення єдиних міжнародних стандартів, що містять вимоги до безпеки харчових продуктів. Як надійний захист споживачів від небезпек, які можуть спричинятися продуктами харчування, сьогодні практично в усьому світі при їх виробництві застосовуються системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР). Впровадження останніх вимагає законодавство Європейського Союзу, США, Канади, Японії, Нової Зеландії та багатьох інших країн світу. На початку 90-х система НАССР через «Загальні принципи гігієни харчових продуктів», розроблені комітетом Codex Alimentarіus (Харчовий кодекс), зарахована до правових положень Європейського союзу щодо харчових продуктів. Для того, щоб українські підприємства отримали конкурентні переваги на ринку, їм необхідно впроваджувати передові розробки щодо забезпечення безпеки продуктів харчування. Ігнорування міжнародних норм може негативно вплинути на конкурентоспроможність вітчизняних харчових продуктів і завдати шкоди товаровиробникам, як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Зі вступом України до Світової Організації Торгівлі (СОТ), нашим підприємствам-виробникам харчової продукції довелося на собі відчути дію цих міжнародних норм: держави-члени СОТ обмежують доступ на свій ринок українських товарів, які не відповідають вимогам їх законодавства до безпеки. Так, у вересні минулого року інспектори ЄС провели аудит п'яти українських молокопереробних підприємств і жодне з них не змогло потрапити на ринки Євросоюзу. Загалом же в Україні нараховується трохи більше 1 % виробників, молочна продукція яких відповідає вимогам ЄС. З тих же причин поки що закритий шлях на ринки Євросоюзу і українській курятині. Щоб «підтягнути» вітчизняних виробників цього сектору до міжнародних вимог, Держкомветмедицини затвердив Порядок (1), в якому визначено, що обов'язковою умовою експорту м'яса птиці до країн ЄС є запровадження на потужностях (об'єктах) систем аналізу ризиків та контролю (регулювання) у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points – HACCP) або аналогічних систем забезпечення безпечності та якості продукції.
|
| |